У Харкові, де небо сіріє від тривоги,
Де кожен день - це боротьба, не просто доля.
Та навіть в час, коли війна ступає по вулицях,
Харків стоїть незламний, мов фортеця.

Я люблю Харків, що мужньо тримає оборону,
Де серця людей - непереможна зброя.
Вони - як квіти, що ростуть серед руїн,
Символ надії, що життя триватиме знову.

Харків - це воля, це сила, це відвага,
Це любов, що палко б’ється в кожному серці.
І хоч війна залишає сліди на шляхах,
Харків відродиться, бо він - непереможний.

Ми пам’ятаємо, молимось і любимо,
За Харків, за мир, за світле майбутнє.
І віримо міцно, що прийде той день,
Коли місто знову засяє, як зоря у нічній темряві.