13 травня день пам'яті Валерія Лобановського - легендарного тренера київського "Динамо", кращого тренера світу 1975 р. (1939-2002).

"Валерій Лобановський вигравав, використовуючи новаторські тактичні ідеї, всупереч настановам "совкових" тренерів. Він був не радянським, а українським, європейським тренером.", - журналіст Олександр Лащенко.

У 2009 році Валерій Лобановський за версією журналу World Soccer увійшов до списку 50 кращих тренерів світу за 50 років (1959-2009).

Народився Валерій Лобановський у Києві. Його тато походив з роду Лобко-Лобановських, відомого з 18 ст., а мама була рідною сестрою письменника Олександра Бойченка. Вчився в школі на проспекті, який названо його іменем. У 13 років Валерія Лобановського віддали до футбольної секції дитячої спортивної школи. Середню школу він закінчив зі срібною медаллю. Єдину четвірку в атестаті отримав з російської мови.

Навчався в Київському політехнічному інституті, а закінчив Одеський політехнічний. Був хорошим шахістом, грав у складі факультетської команди на першість КПІ. Вищої спортивної освіти Валерій Лобановський не мав.
У 1957 р. 18-річного Лобановського запросили до дублю "Динамо" (Київ).

У 1960 р. став футболістом основного складу, де провів шість років до переходу в одеський "Чорноморець". Потім грав у донецькому "Шахтарі". В цілому він зіграв 258 матчів в рамках чемпіонатів срср. За цей час забив 71 гол.

Професійні виступи Валерій Лобановський швидко закінчив і в 29 років перейшов на тренерську роботу, очоливши "Дніпро", а в 1973 р. його запросили до київського "Динамо". За роки тренерства Лобановського київське "Динамо" вісім разів ставало чемпіоном срср та шість разів - володарем Кубка. У 1975 р. київське "Динамо" здобуло Кубок кубків і Суперкубок УЕФА. Такого послужного списку більше не мав жоден із тренерів команд радянського союзу. У різні роки Валерій Лобановський очолював і збірну срср, тренував збірну Об'єднаних Арабських Еміратів і Кувейту.

"Тренер повинен вчитися все життя. Якщо зачерствів, перестав вчитися - значить, перестав бути тренером.", - говорив Валерій Лобановський. А ще вважав: "Тренер не може подобатися всій команді. Це аксіома. І абсурдними є твердження типу: "всі гравці люблять свого наставника і вважають його своїм найпершим другом". Незадоволені завжди є. Одні тим, що не поставили в стартовий склад. Інші - невирішеною житловою проблемою. Треті - тим, що сусід по кімнаті на базі постійно мовчить і занадто багато читає… Все це зрозуміло, життя є життя. Але в одному ми строго намагаємося досягнути єдності в поглядах - стосовно тренувань і ведення гри.".

7 травня 2002 р. в Запоріжжі під час матчу "Динамо" з "Металургом" у Валерія Лобаноського стався інсульт, лікарі тиждень боролися за його життя. 13 травня його серце зупинилося.

Він виховав плеяду видатних українських футболістів. Понад сорок вихованців продовжили його справу на тренерській роботі.