Накотило.

Забути можна все на світі!
Одне,всі почуття минулим так нагріті!
Що ніби вогнище палає!
Й потихенько все з'їдає!
Роки,які минули як вода!
Які солодкі були коханої вуста!
Й світ,який мав чар аромат!
Що миті стоючи казки врат!
А мрії,мрії,милі мрії!
Я дивно манили до події!
А врешті лишалось лише життя!
Яке потребувала чомусь лиш каяття....
Вовк
Мій милий критик-критикуй!