Зібрання віршів 
П’ятірка відважних
Захмарне сяйво
Хмари не пускають сонце,
Мов журба любов у серце,
Промениться у імлі,
Засіва думки сумні,
На почуттєвій висоті!
Вітер тягне на душі,
Здує мрії геть усі,
Мов життя було, як сон,
В серці був пустим перон,
Їхав все ж пустим вагон!
Але вперед дорога вела,
Дощем хмари усі пролила,
Щиру любов мені привела,
Чудо в душі розлила!
Сяйвом на серці,
Чудом в душі,
Променем сонця,
Квіткою навесні!
Буде пізнання,
Сили кохання,
Що в'ється у роках,
Квітами у серцях!
Що все лихо проженуть,
Добротою поростуть,
Почуттями зацвітуть,
Серця в одне зведуть!
Що битиметься за двох,
Світ дарувать на двох,
Радість плекать у думках,
Щастям блищать на очах!
Спіцин Євгеній 17.10.14
Обіцянки-цяцянки
Зичать гори золоті,
Нам щоденно у житті,
Ніби розцвіте усе навколо.
Сум черпаю у бутті,
І печаль на почутті,
Злидні замикають уже коло!
Думки в чинників ясні,
Мов з душею всі пісні,
Обіцяють блага всі із неба.
На роботі, як в ярмі,
З-за мізерної платні,
Тяжко, а жити якось треба!
На словах вони чудові,
Ті господарі свідомі,
Чисті, до рани прикладай!
Але всі вони у змові,
На обман уже готові,
Гроші держави, налітай!
А ми будем зубожіти,
Все коритись і терпіти,
Віримо у те, що не було!
Жити гірко у ярмі
Або згинуть на війні,
Ось яке прокляття ожило!
Спіцин Євгеній 14.10.14
Кохання-світання
Сонце все ходить навкруги,
Сяють тим щастям береги,
Береги небес безкраїх,
Що в променях тих ранніх,
Цвітуть, душевно для снаги!
Серцю, що бачить лише сни,
Чари з кохання новизни,
Почуття пусті плекає,
Бо за зорями блукає,
У житті думки є мовчазні!
Ніби за стіною душа,
Ніби в почуттях межа,
Правдою гіркою,
Моє серденько вража!
У самотності біда,
Де душа моя бліда,
Нічною зіркою,
З неба вигляда!
Небом сяють в білизні,
Чудом, мов квіти навесні,
Слова сповнені любові,
Але з холодом зимові,
Не лишили сліду на душі!
Сяйво все яскравіше,
Серце все більш щиріше,
Бо образи пробачає,
Бо ночам їх позичає,
Сяє з ранком все ніжніше!
Наче вітром віє життя,
Непотрібному забуття,
Сяйне хвилею,
Од щастя відчуття!
Буде милою лиш любов,
Що прийде і піде знов,
Душею щирою,
Буттям до неї дійшов!
Спіцин Євгеній 14.10.14
В світі мрій
В світі мрій, сонцем ясним засіє,
Образ твій, чарує серденько моє,
Сяйним сном, доля воду вмить проллє,
Світлом мрій, де усе наше зацвіте!
В світі мрій, милим садом із бажань,
Квітами, цвіте кохання без вагань,
Вишнею будеш квітнуть на душі,
Зорями лугів зацвіту я у тобі.
Фіалкой в почутті,
Волошкою в бутті,
Нарцисом в вітчутті
Ніжним ірисом у житті!
Де весною квітнеш ти
І про тебе всі думки,
Чарівною завжди ти,
Будеш, ніби ті зірки!
Що полонили на душі,
Думку кожну в самоті,
В тобі мрії мої всі,
В світі, де лиш ми одні!
В світі мрій, де мрія кожна оживе,
В чудесах, ніби душа живе у сні,
А вся печаль, буде мулом тим на дні,
Журби не жаль, наче хмизу у огні!
Що паленить, ясним дивом у житті,
У світі мрій, як лечу у почутті,
Ти на душі, ніби промінь в висоті,
Що все цвіте, немов квіти золоті!
Спіцин Євгеній 12.10.14
Не забуду
Не забуду, сонце, що сяє,
Як в небі засвітає,
День мило зацвітає,
Квіткою надії,
Думкою у мрії,
Спокоєм засяє!
Не забуду, серце, що має,
Щиру радість і кохає,
Почуттями аж співає,
Пісню для надії,
Пісню, що у мрії,
Щастям вмить осяє!
Не забуду, душу, що знає,
Печаль, якой страждає,
Вже кожний, хто плекає,
Доброту, що вмиє,
Рани всі зашиє,
Коли доля крає!
Не забуду, світле те чудо,
Яким є добрі люди,
Що розцвітають всюди,
Квітами надії,
Долею, що зріє,
Миттю, ніби чадо!
Спіцин Євгеній 12.10.14
Захмарне сяйво
Хмари не пускають сонце,
Мов журба любов у серце,
Промениться у імлі,
Засіва думки сумні,
На почуттєвій висоті!
Вітер тягне на душі,
Здує мрії геть усі,
Мов життя було, як сон,
В серці був пустим перон,
Їхав все ж пустим вагон!
Але вперед дорога вела,
Дощем хмари усі пролила,
Щиру любов мені привела,
Чудо в душі розлила!
Сяйвом на серці,
Чудом в душі,
Променем сонця,
Квіткою навесні!
Буде пізнання,
Сили кохання,
Що в'ється у роках,
Квітами у серцях!
Що все лихо проженуть,
Добротою поростуть,
Почуттями зацвітуть,
Серця в одне зведуть!
Що битиметься за двох,
Світ дарувать на двох,
Радість плекать у думках,
Щастям блищать на очах!
Спіцин Євгеній 17.10.14
Обіцянки-цяцянки
Зичать гори золоті,
Нам щоденно у житті,
Ніби розцвіте усе навколо.
Сум черпаю у бутті,
І печаль на почутті,
Злидні замикають уже коло!
Думки в чинників ясні,
Мов з душею всі пісні,
Обіцяють блага всі із неба.
На роботі, як в ярмі,
З-за мізерної платні,
Тяжко, а жити якось треба!
На словах вони чудові,
Ті господарі свідомі,
Чисті, до рани прикладай!
Але всі вони у змові,
На обман уже готові,
Гроші держави, налітай!
А ми будем зубожіти,
Все коритись і терпіти,
Віримо у те, що не було!
Жити гірко у ярмі
Або згинуть на війні,
Ось яке прокляття ожило!
Спіцин Євгеній 14.10.14
Кохання-світання
Сонце все ходить навкруги,
Сяють тим щастям береги,
Береги небес безкраїх,
Що в променях тих ранніх,
Цвітуть, душевно для снаги!
Серцю, що бачить лише сни,
Чари з кохання новизни,
Почуття пусті плекає,
Бо за зорями блукає,
У житті думки є мовчазні!
Ніби за стіною душа,
Ніби в почуттях межа,
Правдою гіркою,
Моє серденько вража!
У самотності біда,
Де душа моя бліда,
Нічною зіркою,
З неба вигляда!
Небом сяють в білизні,
Чудом, мов квіти навесні,
Слова сповнені любові,
Але з холодом зимові,
Не лишили сліду на душі!
Сяйво все яскравіше,
Серце все більш щиріше,
Бо образи пробачає,
Бо ночам їх позичає,
Сяє з ранком все ніжніше!
Наче вітром віє життя,
Непотрібному забуття,
Сяйне хвилею,
Од щастя відчуття!
Буде милою лиш любов,
Що прийде і піде знов,
Душею щирою,
Буттям до неї дійшов!
Спіцин Євгеній 14.10.14
В світі мрій
В світі мрій, сонцем ясним засіє,
Образ твій, чарує серденько моє,
Сяйним сном, доля воду вмить проллє,
Світлом мрій, де усе наше зацвіте!
В світі мрій, милим садом із бажань,
Квітами, цвіте кохання без вагань,
Вишнею будеш квітнуть на душі,
Зорями лугів зацвіту я у тобі.
Фіалкой в почутті,
Волошкою в бутті,
Нарцисом в вітчутті
Ніжним ірисом у житті!
Де весною квітнеш ти
І про тебе всі думки,
Чарівною завжди ти,
Будеш, ніби ті зірки!
Що полонили на душі,
Думку кожну в самоті,
В тобі мрії мої всі,
В світі, де лиш ми одні!
В світі мрій, де мрія кожна оживе,
В чудесах, ніби душа живе у сні,
А вся печаль, буде мулом тим на дні,
Журби не жаль, наче хмизу у огні!
Що паленить, ясним дивом у житті,
У світі мрій, як лечу у почутті,
Ти на душі, ніби промінь в висоті,
Що все цвіте, немов квіти золоті!
Спіцин Євгеній 12.10.14
Не забуду
Не забуду, сонце, що сяє,
Як в небі засвітає,
День мило зацвітає,
Квіткою надії,
Думкою у мрії,
Спокоєм засяє!
Не забуду, серце, що має,
Щиру радість і кохає,
Почуттями аж співає,
Пісню для надії,
Пісню, що у мрії,
Щастям вмить осяє!
Не забуду, душу, що знає,
Печаль, якой страждає,
Вже кожний, хто плекає,
Доброту, що вмиє,
Рани всі зашиє,
Коли доля крає!
Не забуду, світле те чудо,
Яким є добрі люди,
Що розцвітають всюди,
Квітами надії,
Долею, що зріє,
Миттю, ніби чадо!
Спіцин Євгеній 12.10.14
0 
0 
0  |  |  |
Для добавления комментариев необходимо авторизоваться
Зібрання віршів 
Флибустьеры
Грабь корабли! Побеждай монстров! Создавай уникаль...
